Володимир Винниченко — одна з найяскравіших і найзагадковіших постатей в українській історії. Він був не лише талановитим письменником, а й активним політичним діячем, першим главою уряду Української Народної Республіки. Його життя сповнене суперечностей, інтриг і неочікуваних поворотів. У цій статті ми розглянемо цікаві факти про його біографію та творчість, які розкривають унікальність цієї особистості.
Біографія Володимира Винниченка
Народився Володимир Кирилович Винниченко 26 липня (7 серпня) 1880 року в селі Веселий Кут на Херсонщині в селянській родині. З дитинства проявляв інтерес до навчання, що дозволило йому вступити до Єлисаветградської (тепер Кропивницької) гімназії. Пізніше продовжив освіту в Київському університеті, де вивчав право.
Однак студентське життя Винниченка було нелегким. Він активно долучився до революційної діяльності, через що його неодноразово арештовували. Врешті він змушений був залишити навчання і поринути у підпільну боротьбу проти царизму. Деякий час жив у еміграції, відвідував Францію, Німеччину та інші країни.
З початком Української революції 1917 року Винниченко повертається на батьківщину і стає головою Генерального секретаріату — першого українського уряду. Проте його політична діяльність була сповнена конфліктів, і після кількох років боротьби він знову опинився у вигнанні, оселившись у Франції, де й провів решту життя.
Творчість Володимира Винниченка
Володимир Винниченко – один із найяскравіших і найсамобутніших письменників України. Його літературна спадщина охоплює понад 100 оповідань, 14 романів, понад 20 драматичних творів, а також численні публіцистичні праці. Він став новатором у жанрах соціально-психологічної прози та драматургії, а також одним із перших українських авторів, що звернулися до жанру антиутопії.
Основні риси творчості Винниченка
- Психологізм – у своїх творах він глибоко досліджував внутрішній світ людини, її сумніви, моральний вибір та суперечності.
- Соціальна тематика – письменник порушував питання бідності, несправедливості, боротьби за свободу і права людини.
- Новаторство – він експериментував із мовою, композицією, філософськими ідеями, не боявся викликати суспільний резонанс.
Проза Винниченка
Його проза охоплює три основні періоди:
Ранні оповідання (1902–1910 рр.)
У цих творах автор зображує соціальні контрасти, драму людського життя, боротьбу між особистими бажаннями та громадським обов’язком. Найвідоміші оповідання:
- «Краса і сила» (1902) – перший значний твір Винниченка, який показує жорстокість і безжальність світу через долю українських селян.
- «Голота» (1905) – зображення морального занепаду суспільства через історію бідного чоловіка, який стає злочинцем.
- «Салдатики!» (1903) – антивоєнне оповідання про свідомий вибір солдата не стріляти в народ.
Романи періоду революційної боротьби (1911–1920 рр.)
У цей період Винниченко пише про боротьбу революціонерів, моральні дилеми, роль жінки у суспільстві:
- «Чесність з собою» (1911) – роман про внутрішню боротьбу людини між особистим щастям і громадським обов’язком.
- «Записки Кирпатого Мефістофеля» (1917) – сатиричний роман, у якому головний герой постає як аморальний маніпулятор, що випробовує межі людської совісті.
Романи періоду еміграції (1920–1950 рр.)
Після еміграції Винниченко більше схиляється до філософсько-утопічних ідей. Найвизначніший твір цього періоду – «Сонячна машина» (1928) – перший український роман у жанрі антиутопії, в якому письменник зображує майбутнє, де наука та ідеологія радикально змінюють суспільство.
Драматургія Винниченка
Винниченко став справжнім новатором української драматургії. Його п’єси мали великий успіх не тільки в Україні, а й у Європі.
- «Гріх» (1909) – про любовний трикутник і моральні компроміси.
- «Брехня» (1910) – розкриває питання правди й брехні у стосунках, емансипацію жінки.
- «Чорна Пантера і Білий Ведмідь» (1911) – одна з найкращих психологічних драм про суперечності між мистецтвом і родинним життям.
- «Між двох сил» (1919) – гостра політична драма про боротьбу білих і червоних під час громадянської війни.
Цікаві факти про Володимира Винниченка
1. Майже став Нобелівським лауреатом
У 1920-х роках Винниченка висували на Нобелівську премію з літератури, але через його політичні погляди та перебування в еміграції номінацію не підтримали.
2. Перший прем’єр-міністр України
У 1917 році він став головою першого уряду Української Народної Республіки – Генерального секретаріату Центральної Ради. Однак його політична діяльність була суперечливою, і він швидко втратив підтримку різних політичних сил.
3. Відмовився від радянського громадянства
У 1930-х роках Винниченку пропонували повернутися в УСРР та працювати в радянському уряді. Він навіть поїхав до Москви, щоб обговорити умови, але після розмов із більшовиками відмовився, зрозумівши, що це буде зрада його ідеалів.
4. Письменник-новатор і автор першої української антиутопії
Роман «Сонячна машина» (1928) – перший український твір у жанрі наукової фантастики та антиутопії. Це був амбітний проєкт, у якому автор розмірковував про майбутнє людства, технології та соціальні зміни.
5. Захоплювався живописом
Винниченко не лише писав, а й малював картини. В еміграції у Франції він створив близько 100 полотен, які навіть виставлялися в Парижі. Він розглядав живопис як ще одну форму самовираження.
6. Вегетаріанець і прихильник здорового способу життя
Живучи у Франції, Винниченко відмовився від м’яса, займався фізичними вправами, працював у саду та розробляв власні теорії здорового життя. Він навіть писав про особливу систему харчування та тренувань.
7. Політичний ідеаліст і творець «конкордизму»
На схилі життя Винниченко розробив власну філософську концепцію «конкордизму» – вчення про гармонійне поєднання особистих і суспільних інтересів. Це була його спроба знайти «третій шлях» між капіталізмом і комунізмом.
8. Його книги були заборонені в СРСР
Через антирадянські погляди Винниченка його твори були вилучені з бібліотек, а ім’я – під забороною. Лише в 1980-х роках почалося поступове повернення його спадщини в Україну.
9. Вигадував екзотичні імена для своїх героїв
Винниченко любив експериментувати з іменами персонажів. У його творах зустрічаються незвичайні імена, як-от Катря, Хима, Лятошинський, Таміла, Гануля. Це було його способом додати колориту та символізму.
10. Помер у Франції, мріючи повернутися в Україну
Останні роки Винниченко провів у французькому селі Мужен, де вів самітницьке життя. Він мріяв повернутися в Україну, але так і не здійснив цього. Помер у 1951 році, а його могила й досі знаходиться у Франції.
Володимир Винниченко — унікальна постать в українській історії. Його життя поєднало політику, літературу та філософію, а творчість і політична діяльність залишили глибокий слід у культурній спадщині України. Попри всі суперечності, він залишився людиною, яка завжди прагнула змінити країну на краще. Його твори й сьогодні актуальні, адже піднімають питання моралі, свободи та боротьби за власну ідентичність.
