У світі літератури існує безліч тропів, які допомагають авторам зробити свої твори більш яскравими, емоційними та незабутніми. Одним із таких – антитеза. Цей стилістичний засіб використовується для створення контрасту між двома протилежними поняттями, явищами або образами. У цій статті ми детально розглянемо поняття антитези, її особливості та приклади використання в літературі.
Що таке антитеза?
Антитеза – це художній засіб, який полягає у протиставленні двох протилежних або контрастних понять, образів, ідей чи явищ. Вона допомагає підкреслити різницю між ними, зробити висловлення більш виразним та емоційно насиченим. Антитеза може використовуватися як на рівні окремих слів і фраз, так і на рівні більших фрагментів тексту, наприклад, описів персонажів або ситуацій.
Як визначити антитези?
Визначити антитезу в тексті досить просто, адже вона має свої особливості. Для цього потрібно звернути увагу на наявність слів або фраз, що показують протилежне значення:
- Протиставлення понять або характеристик.
- Використання антонімічних пар (добро – зло, день – ніч).
- Контраст між описами або діями персонажів.
Вона може використовуватися для підкреслення внутрішнього конфлікту героя, для створення контрасту між добром і злом, життям і смертю, світлом і темрявою тощо.
Що таке антитеза в літературі?
Антитеза в літературі – це потужний стилістичний засіб, який допомагає авторам створювати яскраві та незабутні образи, підкреслювати важливі ідеї та мотиви, а також викликати у читачів сильні емоції.
Антитеза зустрічається в багатьох відомих творах:
- Люди мучились, як в пеклі, Пан втішався, як у раю. («Давня казка» Леся Українка)
- І от питання – бути чи не бути. («Гамлет» Вільям Шекспір)
- Неначе човен в синім морі, То виринав, то потопав. («Причинна» Тарас Шевченко)
- Бо на обличчя з янголами схожа, але в душі – то чистий сатана. («Маруся Чурай» Ліна Костенко)
Антитеза в казці
Антитеза часто використовується в казках для створення контрасту між позитивними та негативними персонажами, для підкреслення боротьби добра зі злом. Наприклад, у казці «Попелюшка» антитеза використовується для протиставлення доброї та працьовитої Попелюшки з її злими та ледачими сестрами.
Казки часто містять яскраві приклади антитези, наприклад:
- «Кирило Кожум’яка» – контраст між добрим богатирем та злим Змієм.
- «Білосніжка» – протиставлення чистоти й доброти головної героїні та заздрості злої мачухи.
- «Колобок» – хитрість Лисиці проти наївності Колобка.
Антитези: приклади
Ось кілька прикладів антитези з відомих літературних творів:
- Він розумів, що цими людьми керують найрізноманітніші почуття: ненависть і любов, страх і відвага. (Семен Скляренко)
- Іванів світ майже не мав півтіні, все чітко розмежовувалось на чорне та біле. (Володимир Дрозд)
- Ти вродлива, а він потворний. (Джеймс Фенімор Купер)
- А Христя пішла і пішла, не озираючись, не оглядаючись на те місто, що підняло було високо угору та разом спустило так низько, що їй уже нізащо не викарабкатись. (Панас Мирний)
- Сумно й тихо стало в Лемішки в домі після шумливого, веселого життя молодої сім’ї. (Іван Нечуй-Левицький)
- Буде тобі добре – за мене забудеш, погано буде – згадаєш мене. (Михайло Стельмах)
- Він ніби заробив додатковий пункт, але в дійсності він нічого не програв, а тільки виграв. (Іван Багряний)
- Мені кортить сказати, що в нього застарілі знання, бо людина мислить не діафрагмою й не серцем, як ото вважали в давнину, а мозком. (Іван Білик)
- Старий чоловік і молодий воїн – похилений гемлок і висока сосна. (Джеймс Фенімор Купер)
- Зовні здоровий, але ніби слабує нервами. (Микола Олійник)
Антитеза – це важливий художній засіб. Вона широко використовується в літературі різних жанрів, від народних казок до класичних драматичних творів. Завдяки антитезі автори підкреслюють моральні, філософські та соціальні аспекти своїх творів. Розуміння сутності та особливостей такого тропу дозволяє читачам краще трактувати літературні твори та насолоджуватися їх красою та глибиною.
