Микола Вороний – одна з найвидатніших постатей української літератури та культури кінця XIX – початку XX століття. Його поезія відзначається глибоким ліризмом, філософськими роздумами та гострим соціальним протестом. Вороний був не лише поетом, а й драматургом, перекладачем, громадським діячем та одним із засновників українського професійного театру. У цій статті згадаємо, коли народився Микола Вороний, які видатні твори написав і що заснував.
Коротка біографія Миколи Вороного
Микола Кіндратович Вороний народився 24 листопада (6 грудня) 1871 року на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська область) у родині ремісника.
Його дитинство і юність пройшли в атмосфері національного підпілля. Вороний активно займався самоосвітою, вивчав українську та світову літературу.
Навчався в Харківському і Ростовському реальних училищах, а згодом – у Віденському університеті (звідти перевівся до Львівського університету). Активно займався літературною діяльністю, працював у бібліотеці та театрі, викладав і перекладав.
Микола Вороний став одним з організаторів Української революції 1917 року та одним із засновників Української Центральної Ради.
У 1920 році емігрував за кордон після більшовицької окупації. Жив у Варшаві. Після повернення до України у 1926 році, продовжив вести педагогічну і театрознавчу діяльність. Писав статті, кіносценарії, перекладав.
1934 року Миколу Вороного було заарештовано як польського шпигуна та засуджено на 3 роки таборів. Але згодом термін замінили із заслання на виселення. Чоловік був змушений жити у Воронежі, пізніше у Бежиці.
У 1937 році оселився у місті Новоукраїнка (Одеська область), працював у районній газеті. Невдовзі його було звільнено і знову заарештовано “за участь у контрреволюційній військово-повстанській організації”. Обвинувачення були вигадані.
7 червня 1938 року Вороного було розстріляно за вироком особливої трійки УНКВС Одеської області з групою селян.
10 листопада 1957 р. рішенням президії Кіровоградського обласного суду Миколу Вороного було реабілітовано.
Особисте життя Миколи Вороного
Був одружений з Вірою Вербицькою (дочкою Миколи Вербицького). Пара виховала сина Марка, який теж згодом став поетом.
Дружба з Іваном Франком
Микола Вороний постійно листувався з Іваном Франком, вважав його своїм учителем. Також допомагав Франкові у виданні газети “Громадський голос” і “Радикал”.
Літературні експерименти
Вороний активно використовував нові поетичні форми, експериментував з ритмікою та метрикою. Його поезія поєднувала модернізм, символізм та національні традиції.
Твори Миколи Вороного
Микола Вороний написав багато поезій, драматичних творів та перекладів. Його твори довгий час заборонялись в СРСР через патріотичні погляди та політичну діяльність письменника.
Перша публікація “Не журись, дівчино” була видала у 1893 році. 1899 року поет написав свій найвідоміший твір – поему “Євшан-зілля”. Згодом вийшли збірки віршів “Ліричні поезії” (1911) та “В сяйві мрій” (1913). Перекладав твори Шекспіра, Данте, Верлена, Шіллера та інших світових класиків.
Після смерті було видано “Твори”, “Вибрані поезії”, “Театр і драма”.
Чому Микола Вороний емігрував до Варшави?
Микола Вороний емігрував до Варшави у 1920 році через політичні переслідування з боку більшовицької влади. Його патріотична діяльність і підтримка незалежної України стали причиною репресій, через що він змушений був шукати безпечного притулку.
Як називали Миколу Вороного?
Письменника часто називали “батьком українського символізму” через його внесок у розвиток символізму в українській літературі.
А сам Микола Вороний використовував кілька псевдонімів і криптонімів у своїй творчості, серед яких найвідоміші – Арлекін, Віщий Олег, Микольчик, Кіндратович, Homo, М. В., К-ич М, М-У-ко та інші.
За що був виключений з університету Микола Вороний?
Микола Вороний був виключений з Харківського, а потім і з Ростовського реального училища за зв’язки з народниками (він читав і поширював заборонену літературу, брав участь у мітингах і протестах). За це він 3 роки перебував під наглядом поліції із забороною вступати до вищих навчальних закладів Російської імперії.
Що заснував Микола Вороний?
Микола Вороний був одним із фундаторів Українського національного театру, який відкрив свій сезон постановкою “Пригвождених” Володимира Винниченка. Там чоловік працював актором, режисером, драматургом, організовував вистави та брав активну участь у театральному житті.
Також Микола Вороний став одним із засновників Української Центральної Ради. Це перший представницький орган українського народу, а після проголошення УНР – перший парламент.
Микола Вороний – видатна особистість, яка залишила глибокий слід у культурному та літературному житті України. Його творчість відзначається глибоким ліризмом, філософськими роздумами та гострим соціальним протестом. Вивчаючи його спадщину, ми відкриваємо для себе не лише талановитого поета, але й справжнього борця за українську націю.
