Українська мова постійно розвивається, і правила правопису допомагають уникнути помилок у повсякденному спілкуванні. Слово “темно-зелений” часто викликає сумніви щодо написання: через дефіс чи разом? У цій статті розберемо норми нового правопису 2019 року, приклади вживання та типові помилки.
Правопис складних прикметників регулюється чіткими правилами, які враховують походження слів і їхню семантику. Згідно з § 124 Українського правопису (редакція 2019 року), складні прикметники, утворені від словосполучень, де один компонент вказує на відтінок кольору, пишуться через дефіс. Це стосується саме таких випадків, як “темно-зелений”.

Правила написання складних прикметників з кольором
Складні слова в українській мові формуються за принципами злитого, роздільного чи дефісного написання. Для прикметників на кшталт “темно-зелений” ключовим є те, що перша частина (“темно-“) є прислівником, який уточнює ступінь або відтінок основного кольору (“зелений”). Такий підхід забезпечує ясність і уникає плутанини з іншими конструкціями.
У новому правописі, затвердженому Кабінетом Міністрів України 22 травня 2019 року, дефісне написання обов’язкове для прикметників, де перша частина — прислівник на -о (або -е), а друга — назва кольору. Це відрізняється від злитого написання, коли слова утворюють нове поняття без уточнення відтінку, наприклад, “білосніжний”.
Приклади дефісного написання
Багато повсякденних слів ілюструють це правило. Ось кілька аналогій:
- світло-блакитний;
- блідо-рожевий;
- густо-синій.
Ці приклади показують, як дефіс підкреслює зв’язок між уточненням і основним кольором.
Коли пишеться разом або окремо
Не всі складні прикметники з кольором потребують дефіс. Якщо слово утворене від підрядного словосполучення без прислівникового уточнення, воно пишеться разом: “червоногрудий” (від “червона грудина”). Окреме написання застосовується для фразеологізмів або коли компоненти не утворюють єдиного поняття, наприклад, “темно зелений” як опис без зв’язку.
Темно-зелений завжди пишеться через дефіс за новим правописом, бо "темно-" — прислівник, що вказує на інтенсивність кольору.

Чому саме через дефіс
Дефіс у “темно-зелений” відображає структуру словосполучення “темно зелений”, де перший елемент модифікує другий. Історично українська мова запозичувала такі конструкції з церковнослов’янської, але сучасні норми стандартизували їх для зручності. Без дефіса слово могло б сприйматися як два окремі прикметники, що змінює сенс речення.
У словниках, як-от “Словник української мови” в 11 томах чи онлайн-ресурсі slovnyk.ua, “темно-зелений” фіксується саме з дефісом. Це підтверджує Інститут української мови НАН України.
- Дефіс зберігає семантичну єдність.
- Уникає плутанини з іншими формами.
- Відповідає міжнародним тенденціям у слов’янських мовах.
Типові помилки в повсякденному вживанні
Багато людей пишуть “темно зелений” окремо, думаючи, що це два незалежні описи. Інша помилка — злите “темнозелений”, що трапляється в неформальному листуванні. Такі варіанти не відповідають нормам і можуть ускладнити розуміння тексту.
Практичні поради для перевірки
Щоб уникнути помилок, завжди звертайтеся до офіційного правопису. Корисні інструменти: онлайн-перевірка на мовних порталах чи мобільні додатки з словниками. У редагуванні текстів шукайте аналогії з іншими кольорами.
У висновку, написання “темно-зелений” через дефіс — це не примха, а логічна норма нового правопису, яка робить мову точнішою. Дотримання таких правил допомагає в професійному спілкуванні та зберігає чистоту української мови.

