Рід іменників — одна з тих граматичних категорій, через які найчастіше лаються школярі й іноземці, що вивчають українську. Насправді все не так страшно: варто один раз розібратися в основних ознаках і запам’ятати кілька винятків, і ви назавжди перестанете плутати «гарний тюль» із «гарна тюль». У цій статті розберемо всі правила покроково, включно з іншомовними словами, спільним родом та випадками, які ставлять у глухий кут навіть філологів.
Три основні роди та як їх розпізнати
В українській мові існує три граматичні роди:
- середній
- чоловічий
- жіночий
Чоловічий рід зазвичай мають слова, що закінчуються на приголосний, зокрема м’який чи шиплячий: дім, вчитель, дощ, вогонь, шлях, ключ, товариш. Також до чоловічого роду належать окремі слова на -о та -е, які позначають чоловіків: тато, дядько, батько, Миколайко.
Жіночий рід найчастіше впізнають за закінченнями -а та -я: книга, пісня, надія, воля. До нього ж належать слова з нульовим закінченням після м’яких і шиплячих приголосних: ніч, тінь, кров, осінь, радість. Більшість іменників на -ть також жіночого роду, але про винятки поговоримо нижче.
Середній рід — це переважно закінчення -о, -е, -я: вікно, поле, море, знання, ім’я, теля, життя, плем’я. Саме ці закінчення роблять середній рід найлегшим для розпізнавання.
Якщо ви сумніваєтеся в роді будь-якого іменника, просто спитайте себе: «він мій», «вона моя» чи «воно моє»? Відповідь приходить миттєво і працює безвідмовно навіть для найскладніших слів.
Чоловічий рід підводні камені
Деякі слова на -ь та -о здаються жіночими чи середніми, але насправді завжди чоловічого роду. Найвідоміші приклади: тюль, рояль, шампунь, степ, біль, ремінь, вогонь, лосьйон, мозоль. Українці іноді жартують, що «тюль — це єдине чоловіче слово, яке хочуть зробити жіночим усі господині».
Середній рід – винятки, які треба знати напам’ять
Хоча більшість слів на -о та -е середнього роду, є кілька важливих винятків: пальто, кіно, метро, депо, бюро, кашне — середнього, а от тато і дядько — завжди чоловічого.
Іменники спільного роду та слова з коливанням
Окрему групу становлять іменники спільного роду. Вони можуть бути і чоловічого, і жіночого залежно від статі людини: сирота, плакса, лівша, староста, суддя, колега, запійло, непосида. У реченні рід визначається за змістом: «Наш староста прийшов» або «Наша староста прийшла».
Є також слова, у яких рід коливається в сучасній мові: кав’ярня і кафе — офіційно жіночий рід, але в розмовній мові часто кажуть «гарне кафе», «моє кав’ярня».
Як визначити рід іншомовних слів
У множині прямих ознак роду немає — всі іменники мають однакові закінчення залежно від відміни. Проте рід множинних форм визначають за одниною:
- якщо в однині слово було чоловічого роду → у множині воно теж чоловіче: столи — вони мої (чол. р.)
- якщо жіночого → жіноче: ночі — вони темні (жін. р.)
- якщо середнього → середнє: поля — вони широкі (сер. р.)
Тому фраза «рід іменників, ужитих у множині, визначають за одниною» є абсолютно правильною.
Найпоширеніші слова, у яких постійно плутають рід
Ось зручна таблиця:
| Іменник | Правильний рід | Приклад правильного узгодження |
|---|---|---|
| тюль | чоловічий | купили новий тюль |
| рояль | чоловічий | старий рояль нужденно ремонту |
| шампунь | чоловічий | дорогий шампунь |
| степ | чоловічий | безкрайній степ |
| біль | жіночий | затишна кав’ярня |
| толь | чоловічий | рулон толь |
| путь | жіночий | важка путь |
| ім’я | середній | красиве ім’я |
| життя | середній | цікаве життя |
| кофе | чоловічий (новий норматив 2019) | чорний кофе |
Тюль, рояль, шампунь і кофе — назавжди чоловічого роду. Кава — жіночого. Ці п’ять слів викликають 90 % всіх суперечок про рід в українській мові.
Як пояснити рід дитині та швидко його запам’ятати
Найпростіший спосіб для дітей спосіб — гра «він – вона – воно». Берете будь-яке слово і питаєте: «Це він, вона чи воно?» Дитина миттєво відчуває правильну відповідь. Для школярів добре працює прийом із присвійними займенниками: мій – моя – моє. Стіл мій — значить чоловічий, ніч моя — жіночий, небо моє — середній.
Знання роду іменників приходить із практикою. Опанувавши основні закінчення, запам’ятавши десяток найпопулярніших винятків і виробивши звичку перевіряти себе займенниками він – вона – воно, ви назавжди позбудетеся сумнівів. Гарна українська мова починається саме з таких, здавалося б, дрібниць.
